Перше урочисте Святе Причастя

 

Вишиванка -  наш генетичний код

  Цього року День вишиванки – свято національної єдності. Воно вкрай важливе саме сьогодні, адже показує, – українці єдині, а отже, незборимі.

     Третій четвер травня – День вишиванки. Чому саме цей день? З кількох причин. Головна – аби свято відбувалося в будень. Адже ми його творимо не заради параду, вихідного чи великої кількості заходів, не свято заради свята, а акція, яка доводить, що вишиванка – органічна частина повсякденного життя українців, і її можна одягати на роботу, пари чи до школи. Окрім того, на третій четвер травня вже не може припасти Великодній піст і звісно, сам Великдень. Справа в тому, що часто студенти влаштовують яскраві гучні святкування, що не варто, аби одні – релігійні цінності суперечили іншим – національним. Крім того, на цей день не випадають ніколи вихідні 1,2,8,9 травня, і вже встановлюється тепла весняна погода, коли вишиванку можна носити без верхнього одягу.     

   День вишиванки – всеукраїнське свято. Воно покликане зберегти споконвічні народні традиції створення та носіння етнічного вишитого одягу.

           Вдягнемо  вишиті сорочки на роботу, школу, університет!

10 правил любові

   Любити – справа непроста. Дуже часто під словом “любити” криється низка стереотипів. Щоб їх розвіяти – публікуємо текст о. Тихона Кульбаки про те, що ж насправді означає “любити”
Любити – це …
1. Любити – це не заважати тобі рости.
Люблячий не запропонує тобі шматочок торта, якщо ти на дієті. Він не додасть цукор в твій чай, якщо у тебе підвищений цукор в крові. І не запропонує випити, якщо ти вирішив жити тверезим. Так само як він не зажадає від тебе відповідати його картині світу: не пити, якщо він вирішив не пити, і жити так, як хоче він.
2. Любити – це не грати в “ігри розуму”.
Люблячий не робить тебе винуватим і не маніпулює тобою. Він не говорить: “Цього не було”, якщо ти ясно бачив, що, так, це було. Він не називає тебе божевільним, якщо ти відмовляєшся погоджуватися з його брехнею.
3. Любити – це не воювати.
Люблячий не підкріплює свої аргументи особистими випадами. Він не б’є “під дих”. Не наступає тобі на горло і не веде тебе до загибелі. Він шукає рішення і готовий на компроміс. Він не прагне до перемоги за всяку ціну.
4. Любити – це не бути егоїстом.
Люблячий не думає, що світ крутиться навколо нього. Він бере і дає, а не тільки бере, бере і бере. Він не завжди може розпізнати, але чує, що ти втомився, хворий, засмучений чи незадоволений. Люблячий здатний співпереживати і співчувати. Він вміє протягнути руку і підставити плече. З ним комфортно. Люблячий не робить все, що захоче, не рахуючись з іншими. Він поважає твій час і енергію. Він вміє ділитися.
5. Любити – це не контролювати.
Один з перших ознак потенційного домашнього насильства є прагнення партнера контролювати кожен твій крок: кому ти дзвониш, куди ти йдеш, на кого ти дивишся, що ти робиш. Люблячий не робить цього. Він не перевіряє твій телефон, не дивиться на спідометр, прикидаючи, де ти був. Він не говорить тобі, що ти повинен думати, носити або говорити. Він не говорить тобі, що ти повинен відчувати.
6. Любити – це поважати.
Люблячий не навішує на тебе ярлики і не принижує перед іншими. Він не руйнує тебе й не соромить прилюдно. Люблячий поважає твої кордони, поважає твій час, поважає твої ідеї, поважає твої емоції, поважає тебе.
7. Любити – це працювати над побудовою довіри.
Люблячий не обманює, не бреше тобі постійно. Він не чинить тобі допит про те, де ти був і що робив кожну хвилину цього дня. Він не зневажає твоїх друзів. Він не фліртує з іншими. Люблячий не прагне приховувати або недоговорювати.
8. Любити – це створювати простір.
Для тебе. Люблячий дає тобі і собі можливість мати особистий простір. Пари не повинні бути приклеєні один до одного 24 години на добу, 7 днів на тиждень. Іноді потрібно збільшувати дистанцію. Кожному потрібен особистий час. Час, щоб побути зі своїми друзями. Час, щоб піти в гості. Час, щоб віддатися своїм захопленням, які партнер може не розділяти.
9. Любити – це слухати.
Люблячий слухає тебе, навіть якщо ти не говориш чогось важливого. Він просто слухає. У нього немає готових рішень і він не знає всіх відповідей. Але у нього є терпіння і бажання слухати.
10. Любити – це НІКОЛИ не бути жорстоким.
о.Тихон Кульбака

Готуємося до Першого Святого Причастя

                Святі Таїнства – це ліки євангельського самарянина для підтримки і збереження здоров’я нашої душі.

(Св. Йоан Золотоустий)

  Перше Причастя – перепустка в особливий світ життя з Богом, Воно духовно збагачує і зміцнює дитину. В період підготовки до Першої Сповіді учні проходять науку, вивчають катехизм, правди віри, у яких йдеться про те, яким має бути християнин. Перше урочисте Причастя – це ще й привід об’єднати всю родину. 

Ти – громадянин Неба!

  Мабуть, не дивино, що кожна людина – громадянин якоїсь країни. Але чи думали ви, що можна бути громадянином Неба? Усі християни – громадяни Божого Царства. А перепусткою до Небесної батьківщини є… паспорт нашої душі. На його сторінках міститься особлива інформація. Вона потрапляє до паспорта тоді, коли протягом життя нам уділяють Святі  Таїнства.

 Хрещення – це наче фотографія в паспорті, яка засвідчує, що ти – Божа дитина.

Миропомазання – це печать дару Святого Духа, яка посвідчує наше «небесне громадянство». Володіючи таким паспортом, ви можете активно ним користуватися і перетинати кордони Небесного Царства. Ви робите  це щоразу, коли приймаєте  Таїнство Євхаристії. Тоді на сторінках вашого  паспорта з’являється особлива позначка. І що частіше ви  перетинаєте  кордони Небесного Царства, то менше у вашому паспорті залишається порожніх сторінок. Таїнства Хрещення, Миропомазання та Євхаристії називають Таїнствами християнського втаємничення.

   Коли ж хтось добровільно переходить у країну гріха, то у Таїнстві Сповіді отримуєте  від Бога візу, яка дає вам  змогу повернутися до своєї батьківщини. А ще у паспорті вашої душі є особлива рубрика з телефоном небесної «швидкої допомоги». Якщо у разі хвороби душі й тіла ми приймали Таїнство Єлеопомазання, то у цій рубриці також з’являється позначка.  Покаяння і Єлеопомазання називають Таїнствами оздоровлення. А в деяких «паспортах» є штампи про особливі стани життя – Священство і Подружжя. Це Таїнства стану, або Таїнства на службі громаді. Церква навчає, що Таїнствами є видимі і відчутні знаки, які обдаровують нас благодаттю Святого Духа. Їх встановили Ісус Христос, Його апостоли та Церква. У кожному Таїнстві є видима і невидима дія. Невидима полягає в тому, що людина справді змінюється в момент здійснення Таїнства. А видима дія – це гарні обряди, які є ніби одягом Святих Таїнств. Запитаєте, навіщо Таїнству потрібна «одежа»? Коли Христос жив між людьми, то міг ліку- вати хворих одним тільки словом. Однак часто при цьому Він супроводжував свої слова ще й різними діями: клав руки на голову, вкладав пальці у вуха, посилав людей умитися тощо. Отже, Господь сам вирішив уділяти свою силу за допомогою видимих знаків.

            Кожної другої неділі травня в Україні відзначається поважне свято - День матері. 

    В 2016 році День матері припадає на 8 травня.Слово "мати", "мамо", "матуся" завжди асоціюється у нас з любов'ю, добротою, ласкою. Мати - найближча людина, яка піклується про нас, незалежно від нашого віку, статусу, сімейного стану, майже єдина людина, яка любить нас безумовною, щирою любов'ю.

       

       У цей день від усієї душі вітаю дорогих мам зі святом! Для вас, любі матусі, найкращі квіти, найщиріші побажання, найніжніші поцілунки!

І сняться часто зорі голубі і мама на порозі біля хати.

За все, що маю, МАМО, дякую Тобі.

За все, що маю і що буду мати!!!

 

 Законом України “Про увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939–1945 років” в Україні встановлено 

День пам’яті та примирення 

8 травня. Таким чином, Україна розпочала нову традицію святкування 8 та 9 травня в європейському дусі пам’яті та примирення. Її продовженням та утвердженням стануть меморіальні й урочисті акції, які мають відбутися 8–9 травня нинішнього року відповідно до Указу Президента України “Про відзначення у 2016 році Дня пам’яті та примирення і 71-ї річниці перемоги над нацизмом у Другій світовій війні” від 8 квітня 2016 року №130.

       Для заходів, приурочених до цих дат на державному рівні з 2014 року використовується новий символ – червоний мак.  Дизайн маку розроблено за ініціативи Українського інституту національної пам'яті та Національної телекомпанії України. Автором символу є харківський дизайнер Сергій Мішакін. Графічне зображення є своєрідною алюзією: з одного боку воно уособлює квітку маку, з іншого – кривавий слід від кулі.

     У 2014-му році, коли Україна вперше приєдналася до європейської традиції відзначення Дня пам'яті та примирення, гасло пам'ятних днів було "Ніколи знову". Його Сергій Мішакін використав для створення нового символу (варіації українською, англіською та кримськотатарською нижче). А з 2015 року гаслом відзначень Дня пам'яті та примирення і Дня Перемоги стало "Пам'ятаємо. Перемагаємо". Воно залишається офіційним гаслом й у цьому році.

Мак – символ пам'яті у світі

    Його появу пов'язують із віршами двох людей: канадського військового лікаря Джона Мак-Крея та представниці Християнської асоціації молодих жінок Мойни Майкл. Перший під враженням боїв у Бельгії у 1915 році написав твір “На полях Фландрії”, що починався словами:

“В полях фламандських квітне мак
Поміж хрестів – скорботний знак
По нас…”

                                                                                      (переклад Оксани Самари)

      Друга – 1918 року написала вірша “Ми збережемо віру”, в якому обіцяла носити червоний мак у пам’ять про загиблих. Саме Мойні Майкл у листопаді того ж року причепила червоний шовковий мак на пальто.

Вітаю всіх з найбільшим християнським святом -Великоднем!!!

“Христос воскрес із мертвих, смертю смерть подолав і тим, що в гробах, життя дарував”
                                                                                                 (Тропар Пасхи).

          З усіх великих празників нашого церковного року найбільш давній, урочистий і радісний — це Великдень. Він, як сказано в ірмосі 8 пісні пасхального канону утрені: “Цар і Господь, празників празник і торжество торжеств”. 

     Це християнське свято, яке щорічно відкликається в наших серцях радістю та надією, любов'ю та розумінням до усіх людей. 

Прийшов Великдень то ж радіймо нині,

Сьогодні сталось чудо із чудес!
Бажаймо щастя та добра родині,
Тепла і світла, бо Христос Воскрес!

Хай лине увись передзвін великодній,

І кличе молитва душу в політ!

Хай зійдуть на землю щедроти Господні

І крила розгорне оновлений світ!

Хай мир у серці Вашому панує.
Хай ангел Божий щастя Вам дарує.
Ісус Христос - здоров'я шле з небес.
Христос Воскрес! Воістину Воскрес!