Двадцять другого грудня відзначають свято Анни (Ганни). Його встановлення пов'язане з непорочним зачаттям праведною Анною дочки Марії - Матері Ісуса Христа.Згідно з церковним переказом Праведна Анна, мати Богородиці, була дочкою священика Матфана і дружини його Марії, з коліна Левіна, роду Ааронового. Пресвята Діва Марія народилася в Назареті. Батьками Її були праведні Ганна та її чоловік Йоаким, які прожили разом понад 50 років, але не мали дітей. У розпачі Йоаким подався у пустелю і там 40 днів постився, плакав і молився, щоб Бог подарував йому на щастя дитину. Молилася й Ганна. І незабаром явився їй Архангел Гавриїл і сказав, що зачне вона преблагословенну дочку Марію, через Котру буде дароване спасіння усьому світу.

 ВІТАЮ усіх АННИЧОК з ДНЕМ АНГЕЛА!!!!

 Батьківські посиденьки
«Дитина – моє друге серце, моє друге єство».

ФОРМУВАННЯ ДУХОВНОЇ  КОМПЕТЕНТНОСТІ  УЧНІВ НА ОСНОВІ  ХРИСТИЯНСЬКИХ МОРАЛЬНИХ ЦІННОСТЕЙ

Формування та розвиток духовно-моральних цінностей особистості в контексті сучасних викликів сьогодення

               Формування духовного світу дітей та молоді, духовності як і провідної якості особистості — велике і складне завдання, що стоїть у центрі уваги педагогів, вихователів, учителів, батьків, широкого педагогічного загалу. Особливої актуальності воно набуває сьогодні, коли складності соціально-економічного й політичного розвитку країни боляче вразили молодь. Серед дітей та молоді падає духовність, що пояснюється насамперед зниженням рівня життя в Україні, відсутністю соціальної захищеності, явним і прихованим безробіттям, інфляцією, невизначеністю моральних орієнтирів у політиці держави і повсякденному житті. Засоби масової  дедалі більше впливають на суспільство й особливо на молодь, пропагують насилля, зброю, силу, прищеплюють моральний релятивізм,  і цинічно-гедоністичне ставлення до повсякдення. Усе це призводить до відчуження дітей та молоді від моралі, спонукає їх до власних пошуків самореалізації, найчастіше в андеграундній субкультурі, і врешті-решт до певного заперечення духовності й моральності як суспільно й особистістю значущих феноменів. Ці процеси посилюються кризовим станом сучасної сім'ї, яка перестає відігравати роль головного каналу долучення дитини до моральних цінностей.  І  причина – це криза духовності.

      Духовний розвиток особистості слід розпочинати якомога раніше, з перших років життя дитини. Головні суспільні інституції, які покликані здійснювати духовне виховання особистості – сімя, школа і церква. На жаль, кожна з цих інституцій самостійно не може справитися з цим відповідальним і нелегким завданням. Сьогодні вітчизняна система освіти має особливу місію, синтезувати в собі виховні впливи інших інституцій і здійснювати духовно-моральне виховання починаючи  з дитячого садочуа, а середня школа і вищі навчальні заклади.

          19  жовтня в Калуській загальноосвітній школі відбувся навчальний семінар  з теми:" ФОРМУВАННЯ  ДУХОВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ  УЧНІВ НА ОСНОВІ  ХРИСТИЯНСЬКИХ  МОРАЛЬНИХ ЦІННОСТЕЙ". Учасниками семінару  були: О. Олександр Марків, о.Микола Крушець, о. Ігор Пришляк, о.Роман  Стадник,  сестра Маркела, Герчук Володимир Миколайович, вчителі основ християнської етики, батьки.

Наталія Кулай, методист ММЦ ознайомила учасників семінару з планом роботи.

Учасники вокального гуртка " Пісенна вишиванка" ( Валага Софія, Лазоришин Анастасія, Когут Марія, Тиновець Анастасія) , привітали учасників піснею " Молитва за Україну"

 В групі прцювати класно!

о.Ігор Пришляк поділився своїми думками  про формування цінностей у дітей.

Бусел Інна презентувала навчально -методичний кейс для вчителів  основ християнської етики

Русевич Христина. Захист проекту " Покликання людини - творити життя". Молодець!!!!

Всі плідно працювали!!!

  День захисника України ніколи не буде традиційним святом з масовими гуляннями та веселими дійствами. Це свято пам’яті про наших гордих предків, які пером і словом, вогнем і мечем виборювали право на незалежність рідної держави; свято вшанування козацької доблесті та звитяги; свято вдячності ветеранам Другої світової, які також воювали за свою землю. І, нарешті, це день усіх героїв сьогодення, які хоробро боронять кордони України від зазіхань північного сусіда-агресора, та усіх тих, хто поклав своє життя на Сході країни в ім’я суверенності та єдності нашої держави.

        Цей день обрали не випадково. Споконвіків на свято Покрови наші пращури вшановували воїнів-захисників. Традиція ця дуже давня і походить ще з часів Київської Русі. Козаки вважали Покрову своєю заступницею.

На Січі була церква на честь Покрова Пресвятої Богородиці з іконою її Покрова. Збираючись у похід на ворога, козаки проводили молебень до своєї Покровительки. Повернувшись щасливо з походу, дякували Їй за збережене життя.

   День захисника України — свято не тільки військових. Це свято нескорених, свідомих громадян, які вболівають за долю нашої країни, день усіх небайдужих, які своєю професійною діяльністю, сумлінною працею, волонтерською роботою забезпечують Україні захист — економічний, гуманітарний, інформаційний.

Конкурс патріотичної пісні. 
Учасники гуртка вокального мистецтва 
" Пісенна вишиванка". Молодці! Молодці!!! 

Калуській Центральній бібліотеці  ім. Т Шевченка - 70

За розум осяйний,За мудрість й доброту від Бога,Прославимо в віках -Звеличимо в піснях –Високу працю педагога.

Віра у себе + наполегливість = Успіх!

Поради. Як виробити  в дітей наполегливість

   Наполегливість — це важлива вольова якість, це вміння підкоряти свої дїі поставленій меті і, долаючи перешкоди, доводити розпочату справу до кінця. Виховання наполегливості починається дуже рано. Дитина багато чого не вміє, далеко не все їй вдається. Зустрівшись із труднощами, вона втрачає інтерес до розпочатої справи. У неї може виробитися звичка залишати справу незавершеною, як тільки виникне потреба докласти зусиль. Від батьків залежить не допустити появи такої звички.

    Доброзичливо, але неухильно вони повинні вимагати від дітей виконання всіх справ, які вони розпочинають, будь то гра, заняття ліпленням, малюванням, робота по господарству, самообслуговування.

Структура 2016-2017 навчального року

Відповідно до статті 16 Закону України «Про загальну середню освіту», листа Міністерства освіти і науки України від 09.06. 2016 р. №1/9-926 «Про структуру 2016/2017 навчального року та навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів» управління освіти Калуської міської ради погоджує таку структуру 2016/2017 навчального року:

• Свято «День знань» – 1 вересня 2016 року;
• Свято «Останній дзвоник» – 26 травня 2017 року.

Навчальні заняття організувати за семестровою системою:

І семестр – з 01 вересня по 30 грудня 2016 року

ІІ семестр – з 16 січня по 26 травня 2016 року

Канікули:

Осінні – з 29 жовтня по 06 листопада (9 днів)

Зимові – з 31 грудня по 15 січня (16 днів)

Весняні – з 25 березня по 02 квітня (9 днів)

Навчальний 2016-2017 рік

Додаток

до листа Міністерства

освіти і науки України

від 17.08.2016р. № 1/9-437

Основна і старша школа

Курси морально-духовного спрямування

         Відповідно до Типових навчальних планів загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням українською мовою і вивченням етики чи курсів духовно-морального спрямування (додаток 13 до наказу Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 03.04.2012 р. № 409 в редакції наказу Міністерства освіти і науки України  від 29.05. 2014 № 664) у 2016 -2017 навчальному році в 5-6 класах продовжується вивчення предмета «Етика»або курсів духовно-морального спрямування.  Для шкіл, що користуються іншими Типовими планами, ці курси можуть вивчатись за рахунок варіативної складової. Натепер Міністерством рекомендовано  декілька  програм: «Етика» (Київ, «Перун», 2005), «Християнська етика в українській культурі» (вид –во «Сім кольорів», 2013), «Біблійна історія та християнська етика» (вид –во «АСМІ», Полтава,2011), «Основи християнської етики» (вид –во «Літера ЛТД», 2011). Викладання основ християнської етики та інших предметів духовно-морального спрямування в загальноосвітніх навчальних закладах відбувається за умови письмової згоди батьків та за наявності  підготовленого вчителя. 

Для належного підвищення кваліфікації вчителів  етики та інших  курсів духовно-морального спрямування, обміну досвідом, підвищення якості викладання  можуть бути створені районні (міські) методичні об’єднання вчителів, творчі групи, кабінети тощо.

         Зміст курсів духовно-морального спрямування не передбачає катехізацію, неприпустимим є також нав’язування учителем дітям власних поглядів у ставленні до тих чи інших Церков, примусу дітей до молитви під час уроків, відвідування церковних служб тощо.

         Предмети духовно-морального спрямування  слід викладати  в тісній співпраці з батьками, інформувати батьківську громадськість про особливості християнської етики, давати їм  можливість  відвідувати уроки і позакласні заходи з предмета. 

Крилатий вітер розвиває стяг – 
Блакить із золотом на нім переплелися,
 Наш прапор майорить неначе  птах: 
Народ не вмре й нікому не скориться.
(Світлана Коробова)

Свято Преображення Господа і Спаса нашого Ісуса Христа

   19 серпня відзначаємо одне з найважливіших християнських свят - Преображення Господа і Спаса нашого Ісуса Христа. У  народі це свято має ще назву Яблучний Спас.

Преображення Господнє належить до дванадесятих (12 головних) свят, пов'язаних з подіями з життя Христа і Пресвятої Діви Марії. Свято встановлене у  пам'ять преображення Ісуса Христа перед  учнями на горі, яка називається Фавор. Про Преображення розповідається в трьох Євангеліях: від Матфея (17: 1-6), Марка (9: 1-8), Луки (9: 28-36).

      Євангелісти оповідають, що Господь пророчо сказав:       «… Істинно кажу вам, що деякі з тих, які стоять тут, не зазнають смерті, як уже побачать Царство Боже, що прийшло в силі» (Мк. 9: 1). Через шість днів Він узяв трьох своїх найближчих учнів – Петра, Якова та Іоанна – і піднявся помолитися разом з ними на гору. Там під час молитви, як сказано в Євангелії від Матфея (17: 2-9), Він «преобразився перед ними: лице Його засяяло, як сонце, одежа ж Його стала білою, як світло».

         Ця євангельська подія показує, що в Іісусі Христі з’єднані два єства, тобто природи: божественне і людське. Під час Преображення божественна природа Христа не змінювалася, але з’явилася в Його людській природі. За словами святителя Іоанна Златоуста, воно відбулося, «щоб показати нам майбутнє преображення єства нашого і майбутнє пришестя Христа на хмарах у славі з ангелами». Символічним є й явлення пророків Мойсея та Ілії. За висловом того ж святого Іоанна Златоуста, «один померлий (ред. – Мойсей) і інший, котрий ще не пізнав смерті, (ред. – Ілія, який вознісся живим на колісниці в небо)», постали для того, щоб показати, що «Христос має владу над життям і смертю, володарює над небом і землею».

Нехай мир , доброта і щастя завжди будуть поруч з вами!

        Керівники навчальних закладів, працівники відділів (управлінь) освіти райдержадміністрацій (міськвиконкомів), завідувачі, методисти Р(М)МК, інформаційно-методичних центрів, керівники районних (міських) методичних об’єднань учителів, представники психологічної служби області обговорили пріоритетні напрями та шляхи розвитку освіти області у 2016/2017 навчальному році в ході освітянських діалогів.

Основи християнської етики

        У ході освітянських діалогів працівників місцевих органів управління освітою, методичних кабінетів (ІМЦ), ІМЦ, керівників районних (міських) методичних об’єднань учителів предмета “Основи християнської етики” було розглянуто сучасні підходи до викладання даного предмета.

      Учасники зібрання охарактеризували сучасні проблеми та напрями викладання предмета “Основи християнської етики”; окреслили основні стратегії науково-методичного супроводу предмета основи християнської етики у 2016–2017 н. р.; визначили перспективи реалізації системи методичного супроводу курсу “Основи християнської етики” у формуванні й розвитку християнських морально-етичних цінностей особистості.

         Під час науково-методичного інформування о. Віталій Сенько, священик церкви Різдва Пресвятої Богородиці, учитель основ християнської етики Івано-Франківської приватної ЗОШ І–ІІІ ст. “Католицька школа святого Василія Великого”, розкрив питання “Основ християнської етики” як важливого чинника духовного розвитку особистості в сучасному суспільстві, а Наталія Пігач, головний спеціаліст відділу дошкільної та загальної середньої освіти управління дошкільної, загальної середньої та позашкільної освіти департаменту освіти, науки та молодіжної політики облдержадміністрації зупинилася на питанні реалізації основних викликів щодо викладання предмета “Основи християнської етики” у 2016/2017 навчальному році.

Далі обговорення актуальних питань продовжувалося у формі круглого столу.

Підсумками роботи освітянських діалогів стали напрацювання рекомендацій.

Духовно-моральна компетентність повинна стати одним із головним завдань освітнього процесу

 В Українському домі відбувся Міжнародний Форум «Взаємодія політиків і громадськості у просуванні християнських цінностей на міжнародній арені». Захід проведений за ініціативою Міжфракційного депутатського об’єднання депутатів Верховної Ради України «За духовність, моральність та здоров’я України» з метою обговорення питань налагодження тісної та ефективної взаємодії між політиками, вченими, освітянами, ЗМІ, релігійними організаціями та інститутами громадянського суспільства для просування християнських моральних цінностей, захисту свободи совісті, протидії намаганням нав’язати українському суспільству аморальність.

Учасниками Форуму стали близько 500 делегатів, серед яких близько 40 європейських та американських парламентарів, учених та громадських активістів. Працівники сектору зовнішніх комунікацій Державної наукової установи “Інститут модернізації змісту освіти” Лещик Надія та Каменєва Ірина прийняли активну участь у форумі та обговоренні питань сфери освіти і науки.

Під час обговорення проблем освіти і науки в Україні вчені та освітяни наголошували, що духовно-моральна компетентність є одним із завдань освітнього процесу і пропонували внести правки до законопроекту про освіту. Учасники наголосили на важливості вивчення предмету «Основи християнської етики» у загальноосвітніх навчальних закладах. У навчальні програми включати інформацію про предмети та явища з позицій не лише наукової точки зору, а й християнського світогляду, що є запорукою виховання високоморальних та свідомих громадян нашої держави.

Учасники визнали важливим моніторинг засобів масової інформації з боку громадськості, в рамках  імплементації закону «Про суспільне мовлення», оскільки  нині посилюється тенденція розглядати ЗМІ як чисто комерційний продукт, а не особливе джерело духовності, культури, моральності та демократії.

Результатами панельних дискусій стали ініціативи з реалізації проектів  навчання та підвищення кваліфікації соціальних працівників, психологів та педагогів навчальних закладів щодо виховання духовно-моральних компетентностей та підготовки школярів до сімейного життя і створення відповідних кафедр, факультетів з підготовки соціальних, педагогічних працівників з питань сім’ї на базі педагогічних вищих навчальних закладів та закладів післядипломної педагогічної освіти.

 Важливим елементом у формуванні духовно-моральних компетентностей у молодого покоління є створення відкритих дискусійних міжконфесійних онлайн-платформ із вченими та успішними молодими людьми, митцями, які сповідують християнські цінності, розробки інтерактивних матеріалів та уроків для розміщення на веб-сайтах у вільному доступі.

Також  в Українському домі відбувся  П’ятий національний молитовний сніданок за участю Президента України Петра Порошенка, голови Верховної Ради Андрія Парубія, Глави Уряду Володимира Гройсмана та Міністра освіти і науки України Лілії Гриневич.

П’ять порад для молоді, як стати успішною людиною

 Щонайперше, бути собою. Не підлаштовуватися під різні схеми, які хтось хоче накинути. Бути собою – це, перш за все, бути віруючою людиною. Лише той, хто черпає з Божої сили, може бути вільним і реалізовувати всі дари.

Друга порада – не боятися свідчити про своє. Дуже часто нам закидають, що маємо комплекс неповноцінності. Ми соромимося того, ким ми є. Для того, щоб оцінити і зрозуміти своє багатство, свій скарб, свої сили, треба не боятися про них свідчити, їх випробовувати.

Третє, що я би порадив, це вчитися. У своєму житті я завжди хотів вчитися. Це був мотор мого життя. Сьогодні українська молодь має дуже багато можливостей і нагод. Тому «вчіться, брати мої, думайте, читайте».

По-четверте, варто вчити іноземні мови. Зокрема і для того, щоби свідчити про Україну. Адже кажуть, що «скільки мов ти знаєш, стільки раз ти є людиною». Нам не потрібно закриватися в собі, але відкритість завжди веде до вміння спілкуватися з іншими.

І останнє: прагну заохотити нашу молодь багато читати. Ніколи не думайте, що ви вже все знаєте, навіть якщо здобули щось у своєму житті. Тому що зупинка в розвитку і в рості означає втрату всього того, що ви до цього часу здобули. Нехай це буде такою маленькою порадою нашим молодим людям, яку я можу дати на основі свого власного досвіду.

                                                                                                                 Святослав Шевчук

День хрещення Київської Русі відзначається в Україні згідно з Указом Президента від 25 липня 2008 року щорічно 28 липня. 

Разом з тим цього ж дня Православна церква вшановує пам’ять рівноапостольного князя Володимира – хрестителя Русі. У документі відзначається необхідність відзначення на належному рівні, зважаючи на важливість прийняття християнства для розвитку українського суспільства як невід'ємної частини європейської цивілізації, визнання ролі хрещення Київської Русі - України для української державності, збереження та розвитку національної культурної та історичної спадщини.

Папа Римський Франциск упродовж 26-31 липня перебуватиме з візтом у Польщі, під час якого він візьме участь у XXIX Світових днях молоді (CДМ), які відбудуться у цей період.

“З нагоди найближчих Світових днів молоді, які відбудуться у Кракові, приймаючи запрошення найвищої влади Речі Посполитої і польського духовенства, Його Святість Франциск перебуватиме з пастирським візитом у Польщі з 27 по 31 липня”, – йдеться у повідомленні Ватикану.

Світові дни молоді – католицький з'їзд, який має святковий характер і орієнтований на молодих людей з усього світу. Хоча подію організовує Католицька церква, запрошення поширюється на всіх молодих людей, незалежно від віросповідання.

У XXIX СДМ вже задекларували свою участь понад півмільйона осіб із 157 країн світу.

Особливості вивчення предметів духовно-морального спрямування у загальноосвітніх навчальних закладах у 2016/2017 навчальному році

Відповідно до Типових навчальних планів загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням українською мовою і вивченням етики чи курсів духовно-морального спрямування (додаток 13 до наказу Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 03.04.2012 р. № 409 в редакції наказу Міністерства освіти і науки України від 29.05. 2014 № 664) у 2015/2016 навчальному році в 5-6 класах продовжується вивчення предмета «Етика» або інших курсів духовно-морального спрямування. Для шкіл, що користуються іншими Типовими планами, ці курси можуть вивчатись за рахунок варіативної складової. Натепер Міністерством рекомендовано такі програми:

«Етика» (вид-во «Перун», 2005),

«Християнська етика в українській культурі» (вид-во «Сім кольорів», 2013),

«Біблійна історія та християнська етика» (вид-во «АСМІ», Полтава,2011),

«Основи християнської етики» (вид-во «Літера ЛТД», 2011).

Міністерство освіти і науки України передбачило можливість вивчення в школах етики або інших предметів духовно-морального спрямування не лише в варіативній, але і в ІНВАРІАНТНІЙ складовій навчального плану.

Викладання основ християнської етики в загальноосвітніх навчальних закладах відбувається за умови письмової згоди батьків та за наявності підготовленого вчителя.

Зміст курсів духовно-морального спрямування не передбачає катехізацію, неприпустимим є також нав’язування учителем дітям власних поглядів у ставленні до тих чи інших Церков, примусу дітей до молитви під час уроків, відвідування церковних служб тощо.

Предмети духовно-морального спрямування слід викладати в тісній співпраці з батьками, давати їм можливість відвідувати уроки і позакласні заходи з предмета.

10 заповідей для батька

I. Перший обов’язок батька по відношенню до дітей – любити їхню маму.
Виховання – завжди командна гра. Батько може захистити матір, підміняючи її, даючи їй можливість відпочити, відновитися і знайти трохи часу для себе.

II. Батько перш за все повинен “бути”.
Його присутність повинна означати: “Ви, моя сім’я, – найголовніше в моєму житті”. Бути у випадку батька означає спілкуватися з дітьми, обговорювати їхні проблеми, залучати їх, наскільки це можливо, до участі у своєму житті. І навчитися помічати всі малі і великі знаки, які постійно надсилають діти.

III. Батько є прикладом, хоче він того чи ні.
Батько – зразок чесності, порядності і доброзичливості. Навіть якщо діти не помічають цього, а іноді і заперечують, насправді вони дивляться на те, що і як робить батько і чому він робить так, а не інакше. Те, що ми називаємо совістю, багато в чому залежить від батька.

IV. Батько гарантує надійність.
Батько – це охоронець. Вся сім’я чекає, що батько захистить її. Батько охороняє також тоді, коли визначає певні правила, часові та просторові обмеження, іноді забороняючи певні речі. Це найкращий спосіб сказати: “Я дбаю про тебе”.

V. Батько заохочує і надає сил.
Батько доводить свою любов повагою, слухаючи і приймаючи. Його любов – справжня, як у тих, хто говорить: “Що б не трапилося, я завжди з тобою!” Завдяки цьому у дітей з’являється самоповага. Батько завжди готовий допомогти своїм чадам, компенсуючи їхні слабкості.

В приміщенні актової зали Івано-Франківського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти відбувся 2-й етап обласного постійно діючого семінару керівників районних (міських) методичних об’єднань учителів основ християнської етики “Особистість учителя основ християнської етики в сучасному українському суспільстві” за участю методистів, учителів області, науковців, духовенства та представників чернечих згромаджень.

     У ході заходу аналізувалися як загальні аспекти взаємозв’язків катехези та основ християнської етики, шляхів розвитку міжконфесійного діалогу тощо, так і вузькопрофільні компоненти процесу вивчення основ християнської етики, зокрема узагальнення методичних напрацювань із впровадження у навчальний процес викладання основ християнської етики елементів теоцентризму, релігійної толерантності тощо.

       Планом роботи семінару було передбачено проведення науково-теоретичного та практичного модулів. У рамках першого із доповідями виступили Світлана Сміх, Галина Гришко, с. Марія із згромадження Воплоченого Слова, Ігор Дрогобицький. Практичний модуль передбачав ознайомлення присутніх із такою формою роботи із текстами св. Письма, як “legtio divina”. У реалізації цього завдання провідну роль відіграли Ірина Бурнашова та Інна Бусел, які згодилися виступити у ролі керівників робочих груп.

   Семінар завершився підбиттям підсумків та окресленням загальних ініціатив зі сторони методистів та викладачів предмету до обласного керівництва освітянської галузі, які мали б бути відображені у відповідних резолюціях

9 червня 2016 року Вознесіння Господнє. Це один з 12 головних християнських свят. Як випливає з назви самого свята, ми згадуємо в цей день вознесіння на небо Господа нашого Ісуса Христа і його обітниця про друге пришестя. Це свято завершує земне служіння Ісуса Христа і Він, перемігши смерть, підноситься на небо і в своїй особі підносить людську природу. Христос відкрив можливість кожній людині під загального воскресіння піднестися в небесний храм до Божого престолу.

Свято Вознесіння відзначається завжди в сороковий день після Великодня. 

    Число сорок має особливий містичний сенс. Це завжди було закінченням великих подвигів. У Старому завіті за Законом Мойсея в сороковий день немовляти приносили у Храм для посвячення Господу. Сам Спаситель постив сорок днів і ось у сороковий день після Воскресіння Господь піднісся на небо, про що нам розповідають Євангелісти Марк і Лука і книга діянь Святих Апостолів.

        Перш за все, свято Вознесіння — це свято неба, коли ми відкриваємо для себе Царство Боже як справжню справжню Батьківщину. Ми відділені від Небесного Царства гріхом, і через своє Воскресіння і Вознесіння на небо Господь повертає нам можливість повернутися в свій справжній вічний рідний дім, в царство вічного життя — в царство Боже.

Перше урочисте Святе Причастя

 

Вишиванка -  наш генетичний код

  Цього року День вишиванки – свято національної єдності. Воно вкрай важливе саме сьогодні, адже показує, – українці єдині, а отже, незборимі.

     Третій четвер травня – День вишиванки. Чому саме цей день? З кількох причин. Головна – аби свято відбувалося в будень. Адже ми його творимо не заради параду, вихідного чи великої кількості заходів, не свято заради свята, а акція, яка доводить, що вишиванка – органічна частина повсякденного життя українців, і її можна одягати на роботу, пари чи до школи. Окрім того, на третій четвер травня вже не може припасти Великодній піст і звісно, сам Великдень. Справа в тому, що часто студенти влаштовують яскраві гучні святкування, що не варто, аби одні – релігійні цінності суперечили іншим – національним. Крім того, на цей день не випадають ніколи вихідні 1,2,8,9 травня, і вже встановлюється тепла весняна погода, коли вишиванку можна носити без верхнього одягу.     

   День вишиванки – всеукраїнське свято. Воно покликане зберегти споконвічні народні традиції створення та носіння етнічного вишитого одягу.

           Вдягнемо  вишиті сорочки на роботу, школу, університет!

10 правил любові

   Любити – справа непроста. Дуже часто під словом “любити” криється низка стереотипів. Щоб їх розвіяти – публікуємо текст о. Тихона Кульбаки про те, що ж насправді означає “любити”
Любити – це …
1. Любити – це не заважати тобі рости.
Люблячий не запропонує тобі шматочок торта, якщо ти на дієті. Він не додасть цукор в твій чай, якщо у тебе підвищений цукор в крові. І не запропонує випити, якщо ти вирішив жити тверезим. Так само як він не зажадає від тебе відповідати його картині світу: не пити, якщо він вирішив не пити, і жити так, як хоче він.
2. Любити – це не грати в “ігри розуму”.
Люблячий не робить тебе винуватим і не маніпулює тобою. Він не говорить: “Цього не було”, якщо ти ясно бачив, що, так, це було. Він не називає тебе божевільним, якщо ти відмовляєшся погоджуватися з його брехнею.
3. Любити – це не воювати.
Люблячий не підкріплює свої аргументи особистими випадами. Він не б’є “під дих”. Не наступає тобі на горло і не веде тебе до загибелі. Він шукає рішення і готовий на компроміс. Він не прагне до перемоги за всяку ціну.
4. Любити – це не бути егоїстом.
Люблячий не думає, що світ крутиться навколо нього. Він бере і дає, а не тільки бере, бере і бере. Він не завжди може розпізнати, але чує, що ти втомився, хворий, засмучений чи незадоволений. Люблячий здатний співпереживати і співчувати. Він вміє протягнути руку і підставити плече. З ним комфортно. Люблячий не робить все, що захоче, не рахуючись з іншими. Він поважає твій час і енергію. Він вміє ділитися.
5. Любити – це не контролювати.
Один з перших ознак потенційного домашнього насильства є прагнення партнера контролювати кожен твій крок: кому ти дзвониш, куди ти йдеш, на кого ти дивишся, що ти робиш. Люблячий не робить цього. Він не перевіряє твій телефон, не дивиться на спідометр, прикидаючи, де ти був. Він не говорить тобі, що ти повинен думати, носити або говорити. Він не говорить тобі, що ти повинен відчувати.
6. Любити – це поважати.
Люблячий не навішує на тебе ярлики і не принижує перед іншими. Він не руйнує тебе й не соромить прилюдно. Люблячий поважає твої кордони, поважає твій час, поважає твої ідеї, поважає твої емоції, поважає тебе.
7. Любити – це працювати над побудовою довіри.
Люблячий не обманює, не бреше тобі постійно. Він не чинить тобі допит про те, де ти був і що робив кожну хвилину цього дня. Він не зневажає твоїх друзів. Він не фліртує з іншими. Люблячий не прагне приховувати або недоговорювати.
8. Любити – це створювати простір.
Для тебе. Люблячий дає тобі і собі можливість мати особистий простір. Пари не повинні бути приклеєні один до одного 24 години на добу, 7 днів на тиждень. Іноді потрібно збільшувати дистанцію. Кожному потрібен особистий час. Час, щоб побути зі своїми друзями. Час, щоб піти в гості. Час, щоб віддатися своїм захопленням, які партнер може не розділяти.
9. Любити – це слухати.
Люблячий слухає тебе, навіть якщо ти не говориш чогось важливого. Він просто слухає. У нього немає готових рішень і він не знає всіх відповідей. Але у нього є терпіння і бажання слухати.
10. Любити – це НІКОЛИ не бути жорстоким.
о.Тихон Кульбака