Готуємося до Першого Святого Причастя

                Святі Таїнства – це ліки євангельського самарянина для підтримки і збереження здоров’я нашої душі.

(Св. Йоан Золотоустий)

  Перше Причастя – перепустка в особливий світ життя з Богом, Воно духовно збагачує і зміцнює дитину. В період підготовки до Першої Сповіді учні проходять науку, вивчають катехизм, правди віри, у яких йдеться про те, яким має бути християнин. Перше урочисте Причастя – це ще й привід об’єднати всю родину. 

Ти – громадянин Неба!

  Мабуть, не дивино, що кожна людина – громадянин якоїсь країни. Але чи думали ви, що можна бути громадянином Неба? Усі християни – громадяни Божого Царства. А перепусткою до Небесної батьківщини є… паспорт нашої душі. На його сторінках міститься особлива інформація. Вона потрапляє до паспорта тоді, коли протягом життя нам уділяють Святі  Таїнства.

 Хрещення – це наче фотографія в паспорті, яка засвідчує, що ти – Божа дитина.

Миропомазання – це печать дару Святого Духа, яка посвідчує наше «небесне громадянство». Володіючи таким паспортом, ви можете активно ним користуватися і перетинати кордони Небесного Царства. Ви робите  це щоразу, коли приймаєте  Таїнство Євхаристії. Тоді на сторінках вашого  паспорта з’являється особлива позначка. І що частіше ви  перетинаєте  кордони Небесного Царства, то менше у вашому паспорті залишається порожніх сторінок. Таїнства Хрещення, Миропомазання та Євхаристії називають Таїнствами християнського втаємничення.

   Коли ж хтось добровільно переходить у країну гріха, то у Таїнстві Сповіді отримуєте  від Бога візу, яка дає вам  змогу повернутися до своєї батьківщини. А ще у паспорті вашої душі є особлива рубрика з телефоном небесної «швидкої допомоги». Якщо у разі хвороби душі й тіла ми приймали Таїнство Єлеопомазання, то у цій рубриці також з’являється позначка.  Покаяння і Єлеопомазання називають Таїнствами оздоровлення. А в деяких «паспортах» є штампи про особливі стани життя – Священство і Подружжя. Це Таїнства стану, або Таїнства на службі громаді. Церква навчає, що Таїнствами є видимі і відчутні знаки, які обдаровують нас благодаттю Святого Духа. Їх встановили Ісус Христос, Його апостоли та Церква. У кожному Таїнстві є видима і невидима дія. Невидима полягає в тому, що людина справді змінюється в момент здійснення Таїнства. А видима дія – це гарні обряди, які є ніби одягом Святих Таїнств. Запитаєте, навіщо Таїнству потрібна «одежа»? Коли Христос жив між людьми, то міг ліку- вати хворих одним тільки словом. Однак часто при цьому Він супроводжував свої слова ще й різними діями: клав руки на голову, вкладав пальці у вуха, посилав людей умитися тощо. Отже, Господь сам вирішив уділяти свою силу за допомогою видимих знаків.

Найбільший дар

      Насамперед з’ясуємо, що ж означає слово «євхаристія». Так от, це красиве грецьке сло- во дослівно можна було б перекласти як «благодарення», чи «подяка», бо в ній ми дякуємо Богові за Його дари і все, що Він зробив для нашого спасіння. Інша назва – «Причастя» – зі старослов’янської означає «спілкування», «участь», «спадщина». Ми приймаємо саме Тіло і Кров Господа Ісуса Христа, і це є нашим найтіснішим поєднанням з Богом і одне з одним, тому без неї неможливо уявити християнське життя. А ще Євхаристію називали вечерею Господньою, ламанням хліба, спомином страстей і воскресіння Христа, святою жертвою.

     Святе Таїнство Євхаристії є найбільшим даром, який залишив нам Ісус Христос. Через Євхаристію Син Божий перебуває між нами і в нас, допомагає нам любити Бога та ближніх, дає силу творити добро. 

Здійснювати Євхаристію може тільки священик або єпископ під час Служби Божої, або ж Божественної Літургії. Під час Євхаристійного канону і звершується незбагненне Таїнство перетворення хліба і вина в Тіло і Кров Христа!

   Чому хліб і вино? Плоди людської праці, хліб і вино, були дуже доступними продуктами на батьківщині Ісуса. Насправді це була звична пожива для такої вечері, як пасхальна Тайна Вечеря Христа. Придивися до цих дарів. Хліб підтримує життя тілесне, а Христос є Хлібом вічного життя. Як хліб постає з багатьох зерен і стає одним, так і ми єднаємося одні з одними в Пресвятій Євха-  ристії. Вино є символом радості і Небесного Царства. Як виноградні гілки живляться соками однієї виноградини, а без неї сохнуть, – так і ми, коли перебуваємо з Христом, можемо рости і приносити добрі плоди…

Ми всі – запрошені на гостину. А ти у святковій одежі?

  Пригадайте притчу про весільний бенкет, у якій господар спочатку запросив своїх друзів, а коли ті відмовилися – то всіх, кого лише слуги зустріли дорогою. Пам’ятаєш, як він обурився, коли побачив серед запрошених людину, не вбрану у святкову одежу? Ця притча дуже яскра- во передає нам просту правду: Господь запрошує до себе всіх, але кожна людина повинна бути готовою до участі в Його трапезі. Що означає – вдягнутися в святкову одежу? Передусім подбати про чистоту власної душі, тобто зробити іспит сумління, перепросити тих, кого об- разив, підготуватися до сповіді і, врешті, висповідатися. Також не варто забувати й про свій зовнішній вигляд. Участь у Таїнстві Євхаристії – надзвичайно урочиста подія, тому нехай про це свідчить і твій одяг. Пам’ятай, що на тебе чекає Той, хто обіцяв: «Хто тіло моє їсть і кров мою п’є, той живе життям вічним, і я воскрешу його останнього дня» (Йо. 6, 54).

Святе Таїнство Покаяння

    Повернення блудного сина Сповідь належить до Таїнств оздоровлення, оскільки лікує душу, поранену гріхом. У ній відкривається велика таємниця Божої любові і милосердя до грішної людини. Пригадай при- тчу про блудного сина: вона якнайкраще ілюструє те, що відбувається у Сповіді. Як і в цій притчі, Отець, що давно вже чекає на тебе, виходить тобі назустріч, незважаючи на всі твої провини. У Таїнстві Покаяння дарується прощення гріхів, які людина вчинила після Хрещення, але за умови, якщо вона щиро кається і визнає їх перед священиком. Зауваж, що слово «сповідь», яким часто називають Таїнство Покаяння, має спільний корінь зі «сповідувати», тобто визна- вати. Цікаво, що нашому слову «покаяння» відповідає давньоєврейське слово «шув» – навер- нутися, повернутися. А от грецькою «покаяння» – це «метаноя», що означає «зміна способу мислення і життя». Тому метою Сповіді є не лише отримати прощення, а й виправитися, ви- корінити погані звички, навчитися думати й діяти по-іншому. Таїнство Сповіді може уділяти тільки єпископ або священик. Сповідник зобов’язаний зберігати все почуте на Сповіді у суворій таємниці.

«Іди в мирі і більше не гріши…»

 Цими словами, що лунають з вуст священика наприкінці кожної Сповіді, до тебе звертається сам Господь. «Іти в мирі» – означає бути впевненим, що люблячий Бог вже не пам’ятає твоїх провин. Також «іти в мирі» – це нести мир тим, з ким ти був у незгоді. А вимога «більше не грішити» – твоє завдання на все життя. Тож не бійся і не соромся приступати до Таїнства Покаяння. Адже тоді отримуєш «зворотній квиток», аби повернутися на свою Небесну батьківщину.